22.04.2019
У СТАМБУЛ - ЯК ДО ВЛАСНОЇ ДОМІВКИ
Чи полюбляєте ви довгі прогулянки набережними, сніданки, що плавно перетікають в обід, антикварні магазинчики й вечірки до ранку? Так? Тоді якомога частіше відвідуйте Стамбул.
Той самий Стамбул, із мечетями та палацами часів Османської імперії, колоритними базарами та численними мостами... Вони чудові, безперечно, але для першої й другої подорожі. Мій Стамбул - без поспіху, під регіт чайок та спів муедзинів, у розслабленій атмосфері й без обов’язків. Сюди добре прилітати у п’ятницю ввечері й залишатися на вихідні -- нічого не плануючи, щоб просто відчути, як довкола вирує стамбульське життя.
ЧИ Є ЖИТТЯ ЗА МЕЖАМИ СУЛТАНАМЕТУ
Я просинаюся від настирного сонячного променю й дивного звуку, який не очікуєш почути в азіатській частині Стамбулу, - це дзвони католицької церкви Assumption Kilisesi. Ого, вже дев’ята, а я й досі ніжуся у ліжку, не біжу до музеїв та на ринки... Я приїхала у Стамбул, як до старого друга, котрий турботливо дозволяє поспати довше. І якщо у першу нашу зустріч він поселив мене на площі Султанахмет, то в другі й треті відвідини я, вже без церемоній, розташувалася в затишному районі Кадикєй. Це найстаріший район азіатського боку міста. Тут знаходиться Мода -- богемний квартал із численними барами, театрами, синематеками й культурними центрами. Кафе упереміш з вінтажними магазинами одягу, музичних інструментів, грамплатівок вщент заповнюють дерев’яні, у три-чотири поверхи, будиночки, стіни яких густо розмальовані графіті.
У хостелах та бутік-готелях Кадикєй - жива атмосфера «домівки»: вискочивши на філіжанку ранкової кави в капцях на босу ногу, відразу пірнаєш у неповторну атмосферу цього району. В барах, де до ранку гриміла музика, зараз ні душі -- тільки коти хрумтять біля входу турботливо залишеним для них сухим кормом. У Кадикєй є традиційні кав’ярні зі смачним капучіно, можна випити каву «третьої хвилі», але краще замовити філіжанку традиційного напою на базарі Carşısı -- в кав’ярні Fazıl Bey’in Türk Kahvesi, найстаршій у цьому районі. Каву подають без цукру, з невеличкими шматочками лукуму. Зробивши перший ковток справжньої турецької кави, можна поміркувати про сніданок.
НЕСПІШНІ БРАНЧІ ПО-СТАМБУЛЬСЬКІ
Турецькі сніданки - це окрема історія. Жоден розчудесний сніданок у готелі не замінить традицію посиденьок за великим столом. Сніданок -- це не просто поглинання їжі, швидше, ритуал, у якому немає місця для поспіху. Під час сніданку зустрічаються з друзями, влаштовують дні народження, насолоджуються життям й смачною їжею. Мешкаючи у Кадикєй, з раночку я «зависала» у хіпстерській кав’ярні Küff -- у перекладі з турецької «пліснява». Тут дивовижно переплелися традиції й сучасність: обшарпані стіни, заставлені книжками та платівками, ненав’язливий джаз, столики в середині та під навісом. Спритні й уважні офіціанти подадуть щедрий сніданок із безлімітним чаєм, традиційні яєчнею й ковбаски з чималеньким вибором оливок, соусів та солодощів -- від меду в стільниках і варення до пасти з кунжуту. Краще нікуди не поспішати: сніданок -- час неквапливих розмов й довгих посиденьок, до того ж офіціант не вириває з рук тарілку, з котрої твоя рука шматком коржа збирає залишки соусу... Воно, звичайно, не зайве було б подумати про фігуру... В районі Мода є вегетаріанські кав’ярні з безглютеновою випічкою. Але я не парюсь - я ж в Туреччині, приїхала насолоджуватися м’ясом і бубликами, морем і рибою, годувати котів залишками «свята» зі столиків у кав’ярні.
ШОПІНГ ТА ПРОМЕНАД У КВАРТАЛІ МОДА
Звичайно, Стамбул - це галасливі базари, магазини й бутіки. А відійдіть трохи осторонь - і вам відкриється «підкладка» шопінгу: тачки з трикотажем висотою з двоповерхівку, гори упаковок і сміття. Але у кварталі Мода можна уникнути базарної тематики, поєднавши прогулянку з можливістю купити новий шарф або шкіряну сумочку. По Bahariye Caddesi - колоритній вуличці кварталу Мода - бігає жовтий історичний трамвайчик, вздовж вітрин магазинів і тротуарів розставлені різнокольорові бетонні шари, все виглядає яскраво, стильно, по-європейські. Тут розташовані театр опери та балету, костел, магазини відомих турецьких брендів. І не дивуйтеся котам, що сидять у вітринах, - їх тут люблять і без кінця-краю годують. Таких величезних представників кошачого роду я не бачила більше ніде. Купивши морозиво у Ali Usta, спускаюся до набережної Мода, щоб з’їсти солодку тягучу кульку, запиваючи її великими ковтками повітря Мармурового моря. За спиною -- галасливий Стамбул, перед очима - небокрай, Принцеві острови й кораблі, що велично виходять із Боспору.
ОБІД НА РИБНОМУ БАЗАРІ В КАРАКЄЙ
А як же чайки й кораблики? Їх ніхто не відміняв! Як у рекламі «Шанель №5», в останньої миті я заскакую у вапур, який відвозить мене на протилежний бік Боспору. Пити чай за дві ліри на кормі, годувати бубликом бакланів - це стало ще однією стамбульською традицією, за котрою я відверто ностальгую. Всі оці дрібнички - крики чайок, сирена кораблика, що відпливає, дзенькання трамваїв, крики закликальників - «Балик екмек, балик екмек!» Без них уже не уявляю багатоликий Стамбул. Вимкніть оці звуки - й місто стане німим, втратить самобутність і шарм.

Легко збігши з трапу на твердь земну, йду по Галатському мосту, за яким сховався невеличкий рибний ринок. Усе просто, дешево й смачно - без реверансів. Їм рибу та креветки, тільки що зняті з грилю, й відчуваю... вічність: Стамбул змінюється, а риба на базарі завжди свіжа й смачна. Залишилось місце для десерту? Якось я не впевнена... Ну хоч шматочок скуштувати у магазині-кондитерській Karaköy Güllüoğlu. Знайти магазин біля причалу Каракєй дуже просто. Озирніться - й побачите «змійку» туристів із брендовими сумочками й коробками пахлави. Без коробки солодощів мене не приймуть дома. Та й самій приємно, повернувшись, пити чай й, на секунду заплющивши очі, згадувати східний хаос - великий живий організм під назвою Стамбул.
ІНСТА-СТАМБУЛ - ГОТУЙТЕ ГІГАБАЙТИ ПАМ’ЯТІ
Подарунки - без сумніву, найкращий доказ того, що ви побували у Стамбулі. Але тренди диктують своє: не виклав фото в Інстаграм - вважай, тут і не був. Й тільки заради цього варто полетіти зі звичної реальності в яскравий Стамбул. За два дні можна зібрати фотознімків для постів на цілий наступний рік. Ось фото на підніжці червоного трамваю, ось - на оглядовому майданчику мечеті Сулейманіє, а ось - на Принцевих островах, серед біленьких дерев’яних будиночків, вздовж яких можна цілий день крутити педалі велосипеда. А можна зробити селфі в кареті - особлива туристична фішка островів.
Вулиця Чукурджума - квартал антикваріату й вінтажних меблів, старих постерів, дверних ручок і замків. Бруківка вузенької вулиці в’ється від Істікляль вниз до набережної. На кожному вигині якщо не магазинчик, то старі різьблені двері, вкриті патиною часу, - все впишеться в кадр, якщо правильно обрати ракурс
Біля недобудованого круїзного терміналу сховалися наймодніші ресторани й кав’ярні Каракєй. Це місце - «новачок» у богемному житті Стамбулу, але воно вже завоювало популярність своїми неповторними джазовими вечірками, галасливими клубами та альтернативними коктейлями. Вдень тут посиденьки й розмови за чашкою кави, а ввечері і вночі під діджей-сети «клубиться» молодь.

ПОЛЕТІТИ, ЩОБ ПОВЕРНУТИСЯ
Як весело провести вечір і ніч у Стамбулі? По-перше не спізнитися на останній кораблик у Кадикєй, а потім йти на Barstreet - Kadifesokak. Щоп’ятниці та щосуботи натовп людей як бісер висипається на проїжджу частину барної вулиці - і, як потужний рій, гуде до четвертої ранку. В барах під бокал пива можна познайомитися з представниками місцевої субкультури - кошлатими музикантами, що грають кадикєй-саунд й легкий акустичний рок. Можна дозволити собі довго не спати, адже завтра вранці є час поніжитися у ліжку. А прокинувшись, знову взути кросівки й бігти на поклик першої чашки міцної кави, пірнути в альтернативний Стамбул, не дивлячись на те, що ввечері треба встигнути на літак.
Два дні - як тиждень, із променями сонця між повік, легким бризом із Боспору, співом муедзина й пахощами спецій з кав’ярні на розі. Перебираю у кишені скляне намисто, яке купила нещодавно на пам’ять. Та й як забудеш всі ці шматочки кольорової мозаїки, пропустивши їх крізь серце? Коли твій літак злітає над величезним містом, маленькі пазли Стамбула складаються у цілісне полотно. Й кожен раз, кидаючи прощальний погляд на улюблений Стамбул, я знаю, що скоро повернуся.
ПОДІЛИТИСЯ:
Автор: Ірина САВИНА
ІНШI СТАТТI В РУБРИЦI Маршрут
Маршрут
19.09.2019
У ГОРИ - ДО ТУРИНА
Якщо теплої пори року Турин притягує мандрівників своєю багатою історією, затишними вуличками й великою кількістю пам'яток, то
Маршрут
20.08.2019
КОРСИКАНСЬКІ ПРИСТРАСТІ
Корсика - острів, де народився великий Наполеон, чиї корсиканське серце і амбіції перевернули всю Європу. Тут клекотять італійські
Маршрут
15.07.2019
КАЛІФОРНІЯ: НА АВТО ПО УЗБЕРЕЖЖЮ, ГОРАХ І ПУСТЕЛЯХ
Знаєте, чому лише 40% американців виїздять за межі власної країни? Тому що в Штатах є все, що можна побачити в інших куточках
Маршрут
23.06.2019
МІСТО НА МЕЖІ МИНУЛОГО Й МАЙБУТНЬОГО
Валенсія - колоритна й самобутня, не схожа на інші іспанські міста. Більше двох тисяч років історії залишили на ній свій відбиток.