22.04.2019
У СТАМБУЛ - ЯК ДО ВЛАСНОЇ ДОМІВКИ
Чи полюбляєте ви довгі прогулянки набережними, сніданки, що плавно перетікають в обід, антикварні магазинчики й вечірки до ранку? Так? Тоді якомога частіше відвідуйте Стамбул.
Той самий Стамбул, із мечетями та палацами часів Османської імперії, колоритними базарами та численними мостами... Вони чудові, безперечно, але для першої й другої подорожі. Мій Стамбул - без поспіху, під регіт чайок та спів муедзинів, у розслабленій атмосфері й без обов’язків. Сюди добре прилітати у п’ятницю ввечері й залишатися на вихідні -- нічого не плануючи, щоб просто відчути, як довкола вирує стамбульське життя.
ЧИ Є ЖИТТЯ ЗА МЕЖАМИ СУЛТАНАМЕТУ
Я просинаюся від настирного сонячного променю й дивного звуку, який не очікуєш почути в азіатській частині Стамбулу, - це дзвони католицької церкви Assumption Kilisesi. Ого, вже дев’ята, а я й досі ніжуся у ліжку, не біжу до музеїв та на ринки... Я приїхала у Стамбул, як до старого друга, котрий турботливо дозволяє поспати довше. І якщо у першу нашу зустріч він поселив мене на площі Султанахмет, то в другі й треті відвідини я, вже без церемоній, розташувалася в затишному районі Кадикєй. Це найстаріший район азіатського боку міста. Тут знаходиться Мода -- богемний квартал із численними барами, театрами, синематеками й культурними центрами. Кафе упереміш з вінтажними магазинами одягу, музичних інструментів, грамплатівок вщент заповнюють дерев’яні, у три-чотири поверхи, будиночки, стіни яких густо розмальовані графіті.
У хостелах та бутік-готелях Кадикєй - жива атмосфера «домівки»: вискочивши на філіжанку ранкової кави в капцях на босу ногу, відразу пірнаєш у неповторну атмосферу цього району. В барах, де до ранку гриміла музика, зараз ні душі -- тільки коти хрумтять біля входу турботливо залишеним для них сухим кормом. У Кадикєй є традиційні кав’ярні зі смачним капучіно, можна випити каву «третьої хвилі», але краще замовити філіжанку традиційного напою на базарі Carşısı -- в кав’ярні Fazıl Bey’in Türk Kahvesi, найстаршій у цьому районі. Каву подають без цукру, з невеличкими шматочками лукуму. Зробивши перший ковток справжньої турецької кави, можна поміркувати про сніданок.
НЕСПІШНІ БРАНЧІ ПО-СТАМБУЛЬСЬКІ
Турецькі сніданки - це окрема історія. Жоден розчудесний сніданок у готелі не замінить традицію посиденьок за великим столом. Сніданок -- це не просто поглинання їжі, швидше, ритуал, у якому немає місця для поспіху. Під час сніданку зустрічаються з друзями, влаштовують дні народження, насолоджуються життям й смачною їжею. Мешкаючи у Кадикєй, з раночку я «зависала» у хіпстерській кав’ярні Küff -- у перекладі з турецької «пліснява». Тут дивовижно переплелися традиції й сучасність: обшарпані стіни, заставлені книжками та платівками, ненав’язливий джаз, столики в середині та під навісом. Спритні й уважні офіціанти подадуть щедрий сніданок із безлімітним чаєм, традиційні яєчнею й ковбаски з чималеньким вибором оливок, соусів та солодощів -- від меду в стільниках і варення до пасти з кунжуту. Краще нікуди не поспішати: сніданок -- час неквапливих розмов й довгих посиденьок, до того ж офіціант не вириває з рук тарілку, з котрої твоя рука шматком коржа збирає залишки соусу... Воно, звичайно, не зайве було б подумати про фігуру... В районі Мода є вегетаріанські кав’ярні з безглютеновою випічкою. Але я не парюсь - я ж в Туреччині, приїхала насолоджуватися м’ясом і бубликами, морем і рибою, годувати котів залишками «свята» зі столиків у кав’ярні.
ШОПІНГ ТА ПРОМЕНАД У КВАРТАЛІ МОДА
Звичайно, Стамбул - це галасливі базари, магазини й бутіки. А відійдіть трохи осторонь - і вам відкриється «підкладка» шопінгу: тачки з трикотажем висотою з двоповерхівку, гори упаковок і сміття. Але у кварталі Мода можна уникнути базарної тематики, поєднавши прогулянку з можливістю купити новий шарф або шкіряну сумочку. По Bahariye Caddesi - колоритній вуличці кварталу Мода - бігає жовтий історичний трамвайчик, вздовж вітрин магазинів і тротуарів розставлені різнокольорові бетонні шари, все виглядає яскраво, стильно, по-європейські. Тут розташовані театр опери та балету, костел, магазини відомих турецьких брендів. І не дивуйтеся котам, що сидять у вітринах, - їх тут люблять і без кінця-краю годують. Таких величезних представників кошачого роду я не бачила більше ніде. Купивши морозиво у Ali Usta, спускаюся до набережної Мода, щоб з’їсти солодку тягучу кульку, запиваючи її великими ковтками повітря Мармурового моря. За спиною -- галасливий Стамбул, перед очима - небокрай, Принцеві острови й кораблі, що велично виходять із Боспору.
ОБІД НА РИБНОМУ БАЗАРІ В КАРАКЄЙ
А як же чайки й кораблики? Їх ніхто не відміняв! Як у рекламі «Шанель №5», в останньої миті я заскакую у вапур, який відвозить мене на протилежний бік Боспору. Пити чай за дві ліри на кормі, годувати бубликом бакланів - це стало ще однією стамбульською традицією, за котрою я відверто ностальгую. Всі оці дрібнички - крики чайок, сирена кораблика, що відпливає, дзенькання трамваїв, крики закликальників - «Балик екмек, балик екмек!» Без них уже не уявляю багатоликий Стамбул. Вимкніть оці звуки - й місто стане німим, втратить самобутність і шарм.

Легко збігши з трапу на твердь земну, йду по Галатському мосту, за яким сховався невеличкий рибний ринок. Усе просто, дешево й смачно - без реверансів. Їм рибу та креветки, тільки що зняті з грилю, й відчуваю... вічність: Стамбул змінюється, а риба на базарі завжди свіжа й смачна. Залишилось місце для десерту? Якось я не впевнена... Ну хоч шматочок скуштувати у магазині-кондитерській Karaköy Güllüoğlu. Знайти магазин біля причалу Каракєй дуже просто. Озирніться - й побачите «змійку» туристів із брендовими сумочками й коробками пахлави. Без коробки солодощів мене не приймуть дома. Та й самій приємно, повернувшись, пити чай й, на секунду заплющивши очі, згадувати східний хаос - великий живий організм під назвою Стамбул.
ІНСТА-СТАМБУЛ - ГОТУЙТЕ ГІГАБАЙТИ ПАМ’ЯТІ
Подарунки - без сумніву, найкращий доказ того, що ви побували у Стамбулі. Але тренди диктують своє: не виклав фото в Інстаграм - вважай, тут і не був. Й тільки заради цього варто полетіти зі звичної реальності в яскравий Стамбул. За два дні можна зібрати фотознімків для постів на цілий наступний рік. Ось фото на підніжці червоного трамваю, ось - на оглядовому майданчику мечеті Сулейманіє, а ось - на Принцевих островах, серед біленьких дерев’яних будиночків, вздовж яких можна цілий день крутити педалі велосипеда. А можна зробити селфі в кареті - особлива туристична фішка островів.
Вулиця Чукурджума - квартал антикваріату й вінтажних меблів, старих постерів, дверних ручок і замків. Бруківка вузенької вулиці в’ється від Істікляль вниз до набережної. На кожному вигині якщо не магазинчик, то старі різьблені двері, вкриті патиною часу, - все впишеться в кадр, якщо правильно обрати ракурс
Біля недобудованого круїзного терміналу сховалися наймодніші ресторани й кав’ярні Каракєй. Це місце - «новачок» у богемному житті Стамбулу, але воно вже завоювало популярність своїми неповторними джазовими вечірками, галасливими клубами та альтернативними коктейлями. Вдень тут посиденьки й розмови за чашкою кави, а ввечері і вночі під діджей-сети «клубиться» молодь.

ПОЛЕТІТИ, ЩОБ ПОВЕРНУТИСЯ
Як весело провести вечір і ніч у Стамбулі? По-перше не спізнитися на останній кораблик у Кадикєй, а потім йти на Barstreet - Kadifesokak. Щоп’ятниці та щосуботи натовп людей як бісер висипається на проїжджу частину барної вулиці - і, як потужний рій, гуде до четвертої ранку. В барах під бокал пива можна познайомитися з представниками місцевої субкультури - кошлатими музикантами, що грають кадикєй-саунд й легкий акустичний рок. Можна дозволити собі довго не спати, адже завтра вранці є час поніжитися у ліжку. А прокинувшись, знову взути кросівки й бігти на поклик першої чашки міцної кави, пірнути в альтернативний Стамбул, не дивлячись на те, що ввечері треба встигнути на літак.
Два дні - як тиждень, із променями сонця між повік, легким бризом із Боспору, співом муедзина й пахощами спецій з кав’ярні на розі. Перебираю у кишені скляне намисто, яке купила нещодавно на пам’ять. Та й як забудеш всі ці шматочки кольорової мозаїки, пропустивши їх крізь серце? Коли твій літак злітає над величезним містом, маленькі пазли Стамбула складаються у цілісне полотно. Й кожен раз, кидаючи прощальний погляд на улюблений Стамбул, я знаю, що скоро повернуся.
ПОДІЛИТИСЯ:
Автор: Ірина САВИНА
ІНШI СТАТТI В РУБРИЦI Маршрут
Маршрут
23.12.2019
СПАДОК МАВРІВ ПІД СОНЦЕМ ІСПАНІЇ
Це батьківщина кориди, іспанська земля, на якій шаленець Дон Кіхот бився з вітряками. Тут, як і раніше, танцюють фламенко -
Маршрут
28.11.2019
МАДРИДСЬКА ОСІНЬ
Іспанію можна назвати величезним музеєм просто неба, адже кожний куточок цієї країни приховує безліч легенд, цікавих історичних
Маршрут
15.11.2019
ЗІ СМАКОМ РАВЛИКІВ І PINOT NOIR
Більшість мешканців Франції вважають, що Париж давно вже не той. Аби побачити справжню Францію, потрібно їхати до глибинки, туди,
Маршрут
08.11.2019
УСЯ ГРЕЦІЯ НА ОДНОМУ ОСТРОВІ
Евбія або Евіа - другий за площиною після Криту грецький острів, який від материкової Греції відділяє лише протока Евріпос. Тут