03.10.2020
Споттер Юра ТАНЧИН: «Пишаюсь тим, що першими літаками, які я фотографував, були українські «АНи»!
У сучасному сприйнятті споттер - це фотограф, який настільки закоханий в авіацію, що заради вдалого кадру готовий у будь-яку погоду очікувати на зручній для зйомки позиції.
Більше того, аби знайти таку позицію, споттери не цураються перебувати по коліно в багнюці або лазити по деревах. Хоча такий «дикий» спотінг майже у минулому, адже останнім часом аеропорти намагаються заохочувати людей з камерами до співпраці - запрошують з нагоди відкриття рейсів, приходу нових авіакомпаній, поповнення флоту перевізників новими літаками тощо.

Наш співрозмовник - молодий споттер зі Львова, світлини якого у своїх авіаційних матеріалах використовують багато галузевих друкованих та електронних ЗМІ. Не є винятком й UTG, саме тому ми вирішили розповісти про цю людину «за кадром» - знайомтесь, Юра Танчин.
Як давно ти займаєшся фотографією та чому саме споттінг?
Змалку я бачив літаки, які злітали та сідали у мене над домом, адже живу поруч з аеропортом. Завжди було цікаво спостерігати за «залізними птахами», що постійно літали над головою. Величезним поштовхом «піти в авіацію» стала історія з мого дитинства. Мені було 7 років, коли, перебуваючи зі своїм дідусем у старому терміналі львівського аеропорту, я на власні очі побачив членів екіпажу літака. Судячи з усього, я, затамувавши подих, дивився на них очима кота зі «Шрека», адже одна з бортпровідниць помітила мій погляд, усміхнулась та помахала рукою, що справило на мене неймовірне враження. А мою мрію фотографувати літаки допомогла втілити в життя моя мама, яка у 2016-му році подарувала мені дзеркальну камеру, на яку я почав робити свої перші світлини залізних птахів - до сьогодні колекціоную їх за типом літака та його бортовим номером. Наразі моя особиста колекція налічує тисячі фотографій різних авіакомпаній та модифікацій літаків.
Чи пам’ятаєш ти свій перший споттінг, як і де це відбувалось?
Мені здається, кожен споттер пам’ятає цей день: перший літак, прем’єрний споттінг, обличчя екіпажу та відчуття першого польоту! Щодо мене, перший приїзд як споттера в новий Термінал А аеропорту Львів стався на початку літа 2016-го року, коли двоє наших пожарних літаки Ан-32П гасили сміттєзвалище поблизу Львова. Декілька днів польоти тривали в режимі нон-стоп, тож я мав можливість фотографувати їх у багатьох ракурсах та з різних локацій. Тож перші літаки, які я фотографував, були українського виробництва марки «Ан», чим я дуже пишаюся!
Чи існують в Україні, зокрема у Львові, об’єднання споттерів та фанатів авіації?
За час моєї кар’єри споттера я познайомився з людьми, які так саме щиро люблять фотографувати літаки! Василь Садовий, Артур Возненко, Олександр Лозовий, Ігор Козак - професіонали своєї справи, і кожен - спеціаліст у своєму напрямку! Кожен з членів команди доповнює один одного. Ми постійно працюємо над новими ракурсами, вигадуємо щось нове та, звичайно, слідкуємо за трендами. Також у нас є унікальні історії, що запам’ятаються мені, мабуть, на все життя. Про одну з таких, яка сталася зі мною та Василем Садовим, варто згадати. У парку авіакомпанії Belavia є два особливі літаки - Boeing-737 та Embraer-195 на прізвисько «танкольоти», адже «вдягнені» вони у тематичну ліврею відомої гри «World of Tanks». Якось Василь побачив один із них на радарі за 20 хв. до посадки. Він телефонує і каже: «Юрко, їду за тобою, ще встигнемо!» У підсумку ми опинились на львівському літовищі за 1,5 хв. до посадки, встигли зайняти позицію і сфотографували перший приліт цього «танкольота» до Львова. Або інша історія, коли ми разом з Ігорем Козаком зробили дуже круте фото українських літаків «Авіалінії Антонова», що спеціалізуються на вантажних авіаперевезеннях. Два літаки стояли поряд: АН-124 («Руслан») та Ан-26. Це було одне з найкращих моїх фото, коли «Руслан» все ще перебував на стоянці, а АН-26 вже розпочав руління. Дві гордості української авіації в одному кадрі.
Твоя основна локація - міжнародний аеропорт Львів. Чи отримуєш запрошення від інших українських, а може, й європейських аеропортів?
Міжнародний аеропорт Львів - це «робоче місце», де я проводжу більше часу, ніж вдома! Саме тут відбувається найбільша кількість важливих подій та знайомств у моєму житті. Щодо інших локацій, звичайно, до початку пандемії я отримував запрошення на споттінг від іноземних аеропортів із різних країн, зокрема з Нідерландів та Чехії. Але, на жаль, через карантинні обмеження зараз поїхати туди задача не з легких. У цих умовах намагаюсь якомога краще висвітлювати події в українських аеропортах. Нещодавно на запрошення столичного аеропорту Бориспіль я мав змогу бути присутнім на презентації першого АТR-72-600 у флоті авіакомпанії Windrose. Також із задоволенням висвітлював відновлення регулярного рейсу Париж-Київ французької авіакомпанії Air France.
Розкажи про якийсь надзвичайний випадок у твоїй кар’єрі споттера. Яка з сесій особливо запам’яталась та чому?
Надзвичайною подією у львівському аеропорту та особисто у моїй кар’єрі, переконаний, став перший приліт далекомагістрального широкофюзеляжного Boeing 777-200 авіакомпанії МАУ. На жаль, зараз авіакомпанія через оптимізацію флоту вже не використовує «три сокири», як називають у народі «три сімки», але тоді це була подія, до якої я готувався весь тиждень. Потрапивши на борт, я одразу познайомився з представниками авіакомпанії та екіпажем лайнера-красеня. Саме тоді я вперше зустрів регіонального представника МАУ у Західній Україні Дениса Лукачовича, з яким до сьогодні підтримую дружні стосунки! Під час сесії мені пощастило зробити пам’ятне фото з бортпровідниками. Отже, маю світлину аж з сімома стюардесами МАУ одночасно, яка завжди нагадує мені про цю знакову для Львова подію.
Яка з українських чи іноземних авіакомпаній частіше за інших потрапляє в твій об’єктив?
Звісно, найчастіше маю змогу фотографувати українські компанії, зокрема літаки Windrose, що виконують регулярні рейси до Львова з Києва на своїх нових АТR-72-600, а також чартерні перевезення до найпопулярніших курортів. До речі, нещодавно мені пощастило летіти на відпочинок літаком Airbus A-321 саме Windrose. Також доволі часто потрапляють в об’єктив літаки найбільшого авіаперевізника України - МАУ. Цікаво спостерігати за літаками чартерної авіакомпанії AZUR air Ukraine, яка має у своєму флоті далекомагістральні Boeing 767-300 та новий для України тип літака Boeing 757-300. Щодо останнього, літаків цього типу було вироблено обмежену кількість, а один із них - доволі частий гість в аеропорту міста Лева. Незважаючи на скорочення польотних програм через коронавірус, майже щодня до Львова прилітають й іноземні авіакомпанії, зокрема угорська Wizz Air, яка цього літа відкрила в аеропорту ім.Данили Галицького свою базу та запровадила нові напрямки до міст Європи. Також, починаючи з липня, після тривалої карантинної паузи, до нас повернулись літаки Ryanair, LOT, Belavia, Turkish Airlines та Pegasus Airlines.
Як часто ти подорожуєш саме літаками? Відчуваєш себе при цьому виключно пасажиром чи все ж таки «споттером на відпочинку»?
Звісно, кожен політ для мене - це завжди свято! Особливо приємно, коли ти летиш з екіпажем, де є твої друзі. Так, під час останньої відпустки я мав задоволення летіти рейсом Windrose, на якому у складі команди бортпровідників був мій товариш Андрій Обедов. Свого часу він став першим стюардом, який відкрив мені «таємниці» життя Crew member. Окрім того, що Андрій дуже професійно виконує функції стюарда, він ще й завзятий фотограф. По тегу в Instagram я знайшов цікаву світлину, автором якої був незнайомий мені на той час бортпровідник, що літає світом та робить неймовірні кадри. Підписався на нього, полайкав фото, а за дві години отримав повідомлення: «Юра, привіт, я бачив твої фото, вони теж класні, давай якось комунікувати». Спершу не міг повірити, що на мене підписався справжній бортпровідник і оцінив мою роботу, адже на той час я був ще споттером-початківцем. За два місяці ми зустрілися та познайомились наживо, а до сьогодні вже тричі літали разом на рейсах, де, мені здається, я скоріше відчував себе споттером на відпочинку, аніж простим пасажиром.
Споттінг - це, власне кажучи, хобі, але авторське право ніхто не відміняв? Як ти ставишся до несанкціонованого використання своїх фото в електронних та друкованих ЗМІ, соціальних мережах? Наскільки ця проблема є масштабною для України?
Для мене споттинг - це щоденний ритм, без якого важко уявити мій стиль життя. Кожна моя фотографія - це результат моєї праці та прагнення до постійного вдосконалення. Коли представники ЗМІ використовують мої роботи у своїх матеріалах, це, звісно, надихає. В такі моменти я відчуваю, що моя робота потрібна та я можу допомогти у висвітленні тієї чи іншої події. Щодо несанкціонованого використання фотоматеріалів, така проблема дійсно існує в Україні, але, на мій погляд, останні роки ці випадки трапляються все рідше, а представники ЗМІ з повагою ставляться до інтелектуальної власності споттерів.
Українська авіація поступово приходить до тями після локдауну, авіакомпанії потроху повертаються до своїх звичних маршрутів. Наскільки, на твій погляд, змінився ритм життя аеропортів на прикладі львівського аеропорту ім.Данили Галицького?
Звісно, пандемія суттєво відкоригувала наше життя, не стала виключенням авіаційна галузь, зокрема аеропорт Львів. Але з відкриттям авіаційного сполучення головний аеропорт Західної України за короткий час відновив свою роботу та плідно працює з авіакомпаніями над відкриттям нових рейсів та збільшенням частоти існуючих напрямків. Цікаво було спостерігати, як в абсолютно порожньому терміналі аеропорту поступово відновлювалось авіаційне життя, а на посадкову смугу сідали літаки в добре знайомих лівреях. За неповних три місяці після відновлення авіаційного сполучення в Україні до Львова повернулись практично всі авіаперевізники, що виконували рейси до початку пандемії. Це стосується як регулярних, так і чартерних перевезень. Звичайно, з причин карантинних обмежень для українців, які не можуть вільно дістатись країн ЄС, ми не бачимо на табло нашого аеропорту розмаїття напрямків, яке спостерігали минулого літа. Але я впевнений, що незабаром на нас очікує повернення тих часів, коли, маючи біометричний паспорт, кожен з нас міг зі Львова вільно дістатись багатьох міст Європи. А споттери, своєю чергою, будуть тішити шанувальників авіації новими яскравими фото літаків.
Яка професійна мрія споттера Юри Танчина?
Мрії стають реальністю, коли людина щиро прагне їх реалізувати та віддає цьому всі сили. На цей час у мене багато ідей та планів на майбутнє, сподіваюсь, більшість із них незабаром втіляться у життя.
ПОДІЛИТИСЯ:
Автор: Ярослав ІЦКОВСЬКИЙ
ІНШI СТАТТI В РУБРИЦI Інтерв'ю
Інтерв'ю
03.07.2020
Галина ДУРМУШ, комерційний директор Qatar Airways в Україні: «Вже незабаром ми знову будемо раді вітати гостей з усього світу в Катарі»
Наприкінці серпня виповниться три роки, як одна з найкращих авіакомпаній світу, Qatar Airways, розпочала польоти до Києва. UTG
Інтерв'ю
08.06.2020
Майкл О Лірі, CEO Ryanair : «Максимум квитків за будь-яку ціну»
Ірландський лоукост перевізник Ryanair зберігав спокій та не квапився з поверненням у небо в той час як його основні конкуренти
Інтерв'ю
07.06.2020
Галина ЛИСЕНКО, представник Міністерства туризма Домінікани: «Вже з 5 липня плануємо відкрити курорти»
Домініканська Республіка є одним з найпопулярніших напрямків Карибського регіону серед українців. Недарма вже третій поспіль сезон
Інтерв'ю
29.05.2020
Ількер АДІГЮЗЕЛЬ, генеральний директор ANEX Tour в Україні : «Ми щиро дякуємо за довіру всім нашим туристам та партнерам»
Коронавірус став справжнім випробуванням для мільйонів людей в усьому світі за кілька останніх десятиліть. Він вплинув на багато