16.09.2019
ПРОВАНС - ПОДОРОЖ ЗІ СМАКОМ
Прованс - яскравий і сонячний світ із полотен імпресіоністів, що ожив у мальовничих селах і шато, оточених виноградниками та пагорбами.
Тут найкрасивіші французькі села, запашні лавандові поля, що стікають з узвиш пухнастими рядами й губляться у далечині біля стрімких скель. Повітря тут п'янке й п'ється великими ковтками, мінлива блакить ласкавого моря сяє на сонці, а кухня і вино - результат кропіткої праці й безмежної любові до цієї щедрої землі.
Що може спонукати до подорожі? Та що завгодно: пахощі парфумів, хороший фільм, чи красива сукня, у котрій хочеться зайти в буланжері й насолодитися вершковим смаком круасана, запиваючи його першою філіжанкою еспресо. Мрія здійснити подорож починається з дріб'язку: достатньо скуштувати ковток французького Розе - і ось ти вже мчиш автівкою проводжати вечірнє сонце, що останніми променями гранатово зблискує у келиху. Мріям притаманно збуватися, коли бажання побачити й відчути стає потужнішим від перешкод і обставин.

ВЗДОВЖ ПАГОРБІВ І ПОЛІВ - НАВЗДОГІН ПАХОЩАМ ПРОВАНСУ
Франція починається там, де закінчуються великі міста. Її найкрасивіші куточки знаходяться не у Парижі, а в колоритних селах, що розкидані пагорбами та долинами Провансу. Серед струнких рядів виноградників, яблуневих садків та лавандових полів ховаються провансальські шато кольору золотистого лісу, густо оплетені плющем. Дороги Провансу обсаджені могутніми платанами - їхні розкішні крони створюють чарівні тінисто-плямисті тунелі. Світло й тінь тут особливі, крізь лапате платанове листя сонце ніби пускає зайчики з сотень дзеркал.
Дороги в'ються як стрічки, спинаючись на вершечки пагорбів. На одному з них височіють стара фортеця й величний собор, а поряд панує над простором ланів одне з найчарівніших сіл Прованса - Горд. У підгір'ї - широка долина, встелена головними тутешніми багатствами: овочами, фруктами, вином і оливками. Ці скарби продають прямо біля дороги: з дерев'яних ящиків вигулькують боки ковайонських динь, лускає тонесенька шкірка м'ясистих помідорів, у прохолодних льохах виноробень вишикувалися в ряд темні пляшки з винами, а з сирних крамничок струменіє гострий аромат сиру Комте. В Провансі сенси зміщаються у бік простих радощів і смаків, від котрих неможливо, та й немає сенсу, відмовлятися.
У липні на плато Валенсоль квітнуть й дихають ароматом стрункі ряди лавандових полів. А в серпні лаванду зрізують, щоб з тонни лілових квітів зробити пару десятків літрів пахучої лавандової олії. Лавандова олія - основа багатьох парфумерних композицій, а парфумерна столиця Франції знаходиться неподалік. Маленьке містечко Грасс розташувався у передгір'ях Альп - в епіцентрі лавандових полів. Саме тут розгорталися події роману «Парфумер» й народжувалися парфуми французьких королів. Із вісімнадцятого століття Грасс став відомим на весь світ своїми парфумами, виготовленими з місцевих квітів і рослин. Врожайності й квітучості тутешньої флори сприяє особливий мікроклімат. Поціновувачі складних композицій можуть відвідати Міжнародний музей парфумерії або послухати одну з численних «парфумерних екскурсій» на фабриках Фрагонар і Молінар та на власні очі побачити процес виготовлення парфумів.

ПО СКЕЛЯСТИХ УЩЕЛИНАХ ДО ПРОХОЛОДНОЇ БІРЮЗИ
На півдні Франції ландшафти такі різноманітні, що не встигаєш озирнутися, як долини змінюються високими горами, що полощуть свої ступні в теплих водах Середземного моря. Коли стоїш у фіолетовій пишноті лавандових полів, погляд наштовхується на скелясті стрімчаки заповідника Вердон. Маленьке селище Мустьє Сент-Марі стало своєрідною брамою у заповідник і Вердонську ущелину. В цьому дивовижному місці у п'ятому столітті нашої ери оселилися ченці - на скелі, куди ведуть круті сходи, було побудовано монастир і каплицю Нотр-Дам-де-Бовуар. Над ними сяє позолочена зірка, що висить на ланцюгу, який розтягнуто між двома скелями. За легендою, лицар Бозон де Блак привіз цю зірку з хрестового походу на знак подяки Богу за звільнення з сарацинського полону. Тепер це осяяне святим світлом селище стало одним із самих популярних місць Провансу. Сюди поспішають туристи й паломники.
Ті, хто захоплюється горами й ущелинами, мають здійснити подорож серпантином Кіпрської дороги вздовж Вердонської ущелини (Gorges du Verdon). З неї відкриваються чудові краєвиди на восьмисотметрові скелі й річку Вердон, яка бірюзовою стрічкою стікає з гір у величезне водосховище Lac de Sainte-Croix. Вода у ньому фантастично блакитного кольору, ніби художник впустив банку з фарбою - й вона розлилася на величезну відстань.

А біля села Руссійон, розташованого в області Люберон, можна побачити зовсім незвичний для Прованса ландшафт. Високі скелі жовтого кольору нависають над полями Руссійона. Колись тут видобували охру, але легенда стверджує, що колір місцевих скель - це кров дружини графа Раймона Авіньйонського, яка кинулася зі стіни замку - й вся земля довкола забарвилася у колір її крові. Сьогодні тут проходить туристичний маршрут «Охряна стежка». Незвичайний червоно-жовтий колір піску і скель у поєднанні з зеленню дерев і пагорбів, що губляться в далечині...

ЛАЗУРНИЙ ПРОВАНС - СВЯТО ГУРМАНА
Лазурний Берег Прованса - прихисток гедоністів, що злітаються сюди у пошуках приємного у всіх відношеннях відпочинку. Все приморське життя узбережжя «розплескалося» на схід і захід від Ніцци: від лимонного Ментона на кордоні з Італією, перериваючись променадами Монако, через бухти вздовж вілл Часникового мису, спрямовуючись у бік Марселя, тягнуться піщані та кам'янисті пляжі й сховані від зайвих поглядів лагуни Côte d’Azure. Тут все вирує влітку, а коли холоднішає, активне життя перебирається з пляжів на міські набережні.

Ніцца - лазурна столиця з затишним старим містом кольору охри, маленькими ресторанами зі столиками на вулиці, бістро і пафосними закладами червоного гіда Мішлен. Тут є чим займатися і гурману, й поціновувачу мистецтва. Щоб побачити закрут Ніцци, треба піднятися по сходах на Замковий пагорб. Тут, у тіні парку серед старих дерев, сховалося старовинне кладовище. З оглядового майданчика відкривається панорама Ніцци, бухти Янголів й чудовий краєвид Англійської набережної. А в старому місті - Вьйєй Віль - панує атмосфера середземноморського курорту, де життя вирує навіть у полудневу спеку. А ввечері - ще більше: голосні розмови, дзвін келихів, туристична метушня. Можна спокійно сидіти за столиком, споглядаючи, як туристичні хвилі перетікають з однієї вузенької вулиці на іншу. А можна вистояти довжелезну чергу за вуличним фаст-фудом, котрий, за копійки, «занурить» вас у південну кухню, звичну місцевим мешканцям. Й не відходячи далеко, за недбало прибраним столом, можна скуштувати гарячий млинець Socca з нутового борошна або ж найнезвичайнішу у своєму житті піццу Pissaladière, у котрій немає ані помідорів, ані сиру, але є товстелезний шар карамелізованої цибулі й анчоусів, щедро присипаних оливками, які виросли й дозріли на пагорбах Прованса.

Автобус, котрий за півтора євро відвозить туристів у будь-яку точку Французької Рив’єри, усього за годину привезе вас у Канни, відомі усьому світові знаменитим кінофестивалем й набережною Круазет (Boulevard de la Croisette). До моменту, коли Канни отримали популярність, у відпочиваючих замість набережної була звичайна ґрунтова дорога. На набережну вона перетворилася тільки у 1860 році, коли тут були побудовані перші вілли й готелі. Чудове місце для прогулянок, до того ж і пляжі тут значно кращі, ніж у Ніцці.
Але справжній дух приморського Провансу живе в невеличких містечках, де рибальські човни кожного ранку виходять у море за вранішнім уловом для ресторанів Лазурного Узбережжя. Така атмосфера легкої невимушеності панує у Антибі - сюди приїздить молодь, щоб цілий день валятися на пляжах. Саме тут збирається вітрильна тусовка - в Антибі розташовано найбільший яхтовий порт на всій Французькій Рив’єрі. Увечері вулиці й площі заповнюються засмаглими людьми. Веселий сміх й гучні розмови, дзвін келихів й стук тарілок заповнюють весь простір - до півночі не припиняється це свято життя й насолоди провансальською кухнею.

У рибальському місті на столі панує рибальський суп Буйабес (Bouillabaisse) - густий і поживний крем-суп із дрібної риби, томатів і овочів пропонується з блюдом, заповненим морепродуктами та кількома сортами благородних видів риби. Й всю цю смакоту супроводжують підсмажений багет із часниковим соусом руй й незмінний салат Нісуаз (Niçoise) - тарілка запашних овочів Провансу з тугим, пружним тунцем, парою анчоусів, яйцями й зеленню.

Всі ці пахощі й звуки, змішуючись із морським бризом й гірськими вітрами, обволікають й відносять далеко від проблем, в абсолютно іншу реальність. Туди, де є місце спокійним сніданкам й солодкій полудневій дрімоті під спів цикад. Де ввечері на поля спадають роси, де струменіють пахощі скошених трав і лаванди. А сонце встає, щоб кожен день люди могли насолоджуватись неповторною виставою - грою світла і тіней. Прованс - ідеальне місце, щоб зануритися у просту радість життя, наповнитися нею по вінця й не розплескати аж до наступної зустрічі з Полуднем Франції.
ПОДІЛИТИСЯ:
Автор: Ірина САВИНА
ІНШI СТАТТI В РУБРИЦI Маршрут
Маршрут
08.11.2019
УСЯ ГРЕЦІЯ НА ОДНОМУ ОСТРОВІ
Евбія або Евіа - другий за площиною після Криту грецький острів, який від материкової Греції відділяє лише протока Евріпос. Тут
Маршрут
19.09.2019
У ГОРИ - ДО ТУРИНА
Якщо теплої пори року Турин притягує мандрівників своєю багатою історією, затишними вуличками й великою кількістю пам'яток, то
Маршрут
20.08.2019
КОРСИКАНСЬКІ ПРИСТРАСТІ
Корсика - острів, де народився великий Наполеон, чиї корсиканське серце і амбіції перевернули всю Європу. Тут клекотять італійські
Маршрут
15.07.2019
КАЛІФОРНІЯ: НА АВТО ПО УЗБЕРЕЖЖЮ, ГОРАХ І ПУСТЕЛЯХ
Знаєте, чому лише 40% американців виїздять за межі власної країни? Тому що в Штатах є все, що можна побачити в інших куточках