20.06.2019
НАЙСТАРІШЕ МІСТО ПОЛЬЩІ
Спільна історія України з її безпосередньою сусідкою не може не викликати жвавого інтересу, адже багатомірні культурні перетини сфокусували взаємний вплив Заходу та Сходу. В цьому сенсі найстаріше місто Польщі Вроцлав є чудовим прикладом поєднання історичних традицій та новаторських трансформацій.

ВІД БРЕСЛАУ ДО ВРОЦЛАВА

Територія, на якій знаходиться Вроцлав, уперше згадана античним географом Тацитом ще у I столітті н.е. Незабаром вона була позначена у знаменитій праці «Magna Germania». Пізніше сюди прийшло одне із племен вандалів - сілінги. Вірогідно, що саме від них походить і найменування навколишньої місцевості - Силезія. А назва міста, заснованого чеським князем Вратіславом I, була вперше зафіксована як Vratislav у 1000 (!) році. Виключне географічне положення - на острові, у місці, де зливаються чотири притоки Одри-Ельби, яка відкривала шлях до ганзейських ринків, - ще наприкінці першого тисячоліття сприяло тому, щоб місто стало одним із торгових центрів західнослов'янських земель, що згодом були завойовані Польщею. Саме відтоді місто остаточно отримало назву Wrocław. Це був лише початок перманентних змін підданства - від Священної Римської імперії до Австрії, Пруссії та Німецької імперії. І тільки після Другої світової війни Вроцлав остаточно відійшов до Польщі. Розміщення на прикордонній межі з Німеччиною обумовило не тільки подвійну назву міста (Бреслау), але й характер архітектурного ландшафту, котрий має певні риси найближчих сусідів з Саксонії - Дрездена та Мейсена, розташованих на майже однаковій від нього відстані у 270 км. І до того ж у них спільна річка.
Проте не дуже пряма лінія долі Вроцлава надала йому певного інтернаціонального шарму, який старанно культивується навіть на міжнародному рівні. Достатньо зауважити, що при населенні в 600 тис. у місті проживають 2 тис. італійської молоді з сучасної міграційної хвилі, які захоплені красою «Північної Венеції». Так інколи називають Вроцлав через велику кількість мостів, яких до Другої світової було 303. Саме тут відбулася одна з останніх її битв. І тепер, після жахливих руйнувань минулого, мостів залишилося тільки 130. Проте кожен має свій індивідуальний стиль та навіть колір, як, наприклад славнозвісний Червоний міст.


МІСТО МОСТІВ

Унікальне розташування міста на вузловому злитті Одри та її чотирьох притоків «прирекло» його на створення мостів, з’єднуючих усі дванадцять островів архітектурного ландшафту. Історичну першість серед них безперечно виборює Тумський міст, який з ХІІ століття - ще тоді дерев’яний - відкривав шлях до щойно створеного на центральному острові міста кафедрального Собору Іоанна Хрестителя.
Побудований у 1882-1883 роках Олавський міст арочними конструкціями на гранітних опорах та необарочним оформленням нагадує мости Риму та Парижу.
І вже зовсім по-сучасному виглядає найбільший у Польщі за довжиною та висотою Рендзинський однопілоновий вантовий міст.
Проте усім, хто в’їжджав до Вроцлава із заходу, найбільш запам’ятовується Грюнвальдський міст, аналогічний Ланцюговому у Будапешті, а також подібний до того, що був прикрасою Києва у довоєнні часи.

АРХІТЕКТУРНІ ПРИНАДИ ВРОЦЛАВА
Дійсно, Грюнвальдський міст вважається одним із символів Вроцлава. Проте не єдиним. Більшість мандрівників зосереджують свою увагу на Ратуші - справжній перлині готичного та ренесансного світського зодчества, що своїми вишуканими мереживними фасадами прикрашає Ринковий майдан. Її будівництво розпочалося ще в ХІІІ, а завершилося у XVI столітті - встановленням астрономічного годинника, подібного до празького. Інтер’єри Ратуші, які, до речі доступні для вільного огляду, вражають не менш розкішними склепіннями залів, в яких розташована Мерія та історичний музей. Нарешті, третім архітектурним символом міста вважається шедевр барокової архітектури XVIII століття - актова зала Леопольдинського університету.


ВРОЦЛАВ - КУЛЬТУРНА СТОЛИЦЯ ЄВРОПИ

Космополітичний «акцент» Вроцлава пов’язаний не тільки з наближеністю до саксонських культурних центрів чи порівнянністю з Серенісімою. Його простір багатошарово увібрав здобутки багатьох країн, навіть Японії. Тут вже більше ста років існує чудовий японський парк, створений з нагоди Всесвітньої виставки садового мистецтва і нещодавно поновлений. До речі, місто вважається найбільш зеленим у країні. Певно, не випадково у 2016 році Вроцлав слідом за Краковом отримав титул Культурної столиці Європи та вагоме фінансування. Це значно розширило можливості для більш інтенсивного розвитку міста, яке відчуло принади прийому великої кількості гостей ще під час Євро-2012, а також коли у 2017 році, коли було господарем Всесвітніх ігор, що проходять під патронатом Міжнародного олімпійського комітету. Активне заангажування у міжнародних заходах, звичайно ж, робить місто комфортнішим для його мешканців, сприяє розвитку, а також збільшенню притоку туристів.


БРОНЗОВІ ГОСПОДАРІ МІСТА

Найбільш помітно відродження Вроцлава віддзеркалюється у досить незвичній формі - появі на тротуарах по всьому центральному ландшафту латунних та бронзових фігурок, переважно гномиків, не більш ніж 30 см заввишки. Наразі їхня кількість перевищила півтори сотні. Одні займаються господарчими справами, як, наприклад, маленький сажотрус із велетенським ядром на довжелезній мотузці чи ще один гном, який качає воду. А той, що стоїть біля пошти, - звичайно, листоноша. Біля університету можна побачили заглибленого у книжку професора. Здавалося б, вулична скульптура по всьому світі не є дивиною. Нею уславлені Нюрнберг, Аахен, Будапешт, Клайпеда та багато інших міст. Проте ніде не має такої ансамблевої мережі її розташування, як у Вроцлаві.

Цікаво, що гномики, яких тут називають «краснолюдки», - зовсім не дитячі забави. Вони з’явилися на хвилі опозиційного руху ще за часів Солідарності, коли гном у червоному капелюсі був символом антикомуністичного політичного руху в Польщі. Лише згодом відбулося їх відтворення як металевих скульптур - до святкування у 2000 році тисячоліття міста. І це - чи не найліпше свідоцтво імпульсивного розвитку міста, яке ще за часів Солідарності скандувало славнозвісне гасло «Без гномиків немає свободи!». Та зараз, із розробкою спеціальних туристичних маршрутів «Стежками гномиків», їхня місія дещо змінилася -- вони стали нібито поводирями мандрівників, заглиблюючи їх у привабливий простір «Північної Венеції».
ПОДІЛИТИСЯ:
Автор: Катерина ЛАВРИНЕНКО-ОМЕЦИНСЬКА (Фото автора)
ІНШI СТАТТI В РУБРИЦI Маршрут
Маршрут
08.11.2019
УСЯ ГРЕЦІЯ НА ОДНОМУ ОСТРОВІ
Евбія або Евіа - другий за площиною після Криту грецький острів, який від материкової Греції відділяє лише протока Евріпос. Тут
Маршрут
19.09.2019
У ГОРИ - ДО ТУРИНА
Якщо теплої пори року Турин притягує мандрівників своєю багатою історією, затишними вуличками й великою кількістю пам'яток, то
Маршрут
16.09.2019
ПРОВАНС - ПОДОРОЖ ЗІ СМАКОМ
Прованс - яскравий і сонячний світ із полотен імпресіоністів, що ожив у мальовничих селах і шато, оточених виноградниками та
Маршрут
20.08.2019
КОРСИКАНСЬКІ ПРИСТРАСТІ
Корсика - острів, де народився великий Наполеон, чиї корсиканське серце і амбіції перевернули всю Європу. Тут клекотять італійські