01.08.2021
Мадейра - соковита та спокуслива
Перші українські чартерні пасажири відлетіли до Мадейри 12 липня на тиждень, а починаючи з 19 липня рейси виконуються один раз на 10/11 днів на літаку Boeing 737-800NG.

Аби потрапити до Мадейри, українці мають заповнити електронну анкету здоров'я на сайті madeirasafe.com, а також надати підтверждення негативного ПЛР-тесту на Covid-19, який зроблено не раніше 72 годин до перетину кордону. Також є можливість пройти безкоштовне тестування по прибуттю до аеропорту Фуншал, але результати тестів туристи мають очікувати в самоізоляції.
Ще одна українська авіакомпанія SkyUp Airlines почала виконання регулярних рейсів з Києва до Фуншалу з 24 липня. Рейси виконуватимуться на літаках Boeing 737-800NG двічі на тиждень : щосереди та щосуботи.

ТРОХИ ІСТОРІЇ
Мешканці острова Мадейра звикли давати географічні назви двома простими засобами. Перший з них пов'язаний із миттєвими асоціаціями, що викликали ті чи інші місця. Так, наприклад, острів отримав свою назву від португальського слова madeira (в перекладі "ліс" або "деревина"). І дійсно, береги, густо вкриті кронами дерев, - це перше, що кидається в очі на Мадейрі. А в місті Фуншал португальські моряки виявили велику кількість фенхеля, що португальською зветься "funcho". Другий спосіб є більш романтичним та ностальгічним. Покинувши домівку, остров'яни аж надто сумували за рідними місцями, тож називали їхніми іменами селища на Мадейрі.

Острів, що був відкритий експедицією португальського інфанта Генріха Мореплавця в 1419 році, виявився ласим шматочком землі, але ж території треба було дати ладу. У XV столітті переїзд на острів означав довічне непросте існування в новому, незнайомому і зовсім необжитому місці. Для подібної пригоди необхідна була істотна мотивація, і на щастя, її було знайдено. Генріх Мореплавець витратив чимало зусиль, аби отримати буллу Папи Римського, що обіцяла прижиттєве прощення всіх гріхів переселенцям. Варто нагадати - у цей період Португалія вже цілком була добропорядною католицькою країною. Винахідливості Генріха Мореплавця варто віддати належне - спосіб спрацював, так почалася нова історія Мадейри. Сьогодні острів рясніє ошатними черепичними дахами, вражає доглянутими садами, витонченими спорудами, транспортними розв'язками та інженерними рішеннями. Грандіозна зрошувальна система - левади (levadas) – є одним із найвеличніших свідчень титаничної праці предків. Водні канали були створені, аби розподілити по схилах та долинах воду, якої було вдосталь на гірських вершинах. Левади сьогодні є однію з особливих принад Мадейри, уздовж них прокладено цікаві пішохідні маршрути різних рівнів складності. Ці чудові прогулянки надають можливість споглядати захоплюючі краєвиди, перебуваючи в повному єднанні з природою.

КУХНЯ МАДЕЙРИ
Кухня остров'ян надзвичайно смачна. Серед місцевих морепродуктів топові позиції займають молюски лапаші, які подають на гарячій пательні, рясно политі соком лимону, атлантичний краб сапатейра (тут його готують по-особливому!) і дуже смачна риба ешпада. Місцевий хліб bolo de caco запікається на базальтовій плиті; приправлений вершковим маслом із зеленню та часником, він чудово доповнює смак морепродуктів. М'ясні страви аж нітрохи не поступаються океанським делікатесам. Шашлик ешпетада готують на лаврових гілочках – м'ясо виходить із підсмаженою скоринкою і неймовірно соковитим всередині. У десертах тут часто використовують маракуйю, але традиційна солодка страва Мадейри не знамениті португальські pasteis de nata, як можна було б очікувати, а на диво смачна сирна булочка queijada. Проживши 2-3 дня на Мадейрі, ви вже не зможете уявити собі ранкову каву без queijada, обід - без ballo do caco, а вечерю на заході дня - без пательні, на якій шкворчать смачнющі лапаши, та приголомшливого виду на величний океан. До океану тут особливе ставлення. Мешканці Мадейри всіляко підкреслюють його силу та велич: на набережній Фуншала часто можна побачити оригінальні скульптури, завмерлі в безпорадності, що демонструють безсилля людини перед найпотужнішою водною стихією. Місцеві скульптори найчастіше зображують людей оголеними, але це вже не має ніякого відношення до незахищеності. Таким чином тут розривають зв'язок із часом - періодом, в який були створені скульптури. І нехай навіть за стилем роботи скульптора не складно визначити епоху, відчуття під час перебування на Мадейрі просто дивовижні: поза часом, поза буденністю, в оточенні нестримної водної стихії.

ПЛЯЖІ
Скелясті береги острова – не найкраще місце для купання, тому не варто летіти на Мадейру виключно заради пляжного відпочинку. І тим не менше, пляжі тут є – ба навіть піщані. Деякі ділянки найвідомішого громадського пляжу Фуншала Формоза - з чорного вулканічного піску. Решта пляжів - кам'янисті і не дуже пристосовані для відпочинку з маленькими дітьми.
Природні піщані пляжі є в містах Сейшал, Канісал і Порту-да-Круш. А в селі Кальєта і місті Машику можна навіть насолодитися пляжами з білого піску, привезеного з Марокко.
Цікавим явищем є природні басейни, що сформувалися з вулканічної лави, яка вийшла на поверхню та була охолоджена океанськими хвилями. Завзяті мешканці містечка Порту-Моніш, де сталося це явище, вирівняли дно басейнів, оформили територію навколо містками, сходами і горізонтальними бетонними поверхнями, перетворивши природні ванни на популярний комплекс. У Фуншалі також є лавові басейни - Doca do Cavacas (поруч із пляжем Формоза), які також облаштували, створивши комфортну зону для купання, і Poças do governador (біля набережної Лідо), які зберегли первісний вигляд.

ЩО ПОДИВИТИСЯ
Перше знайомство варто почати з набережної та старої частини Фуншала. На набережній знаходиться музей Кріштіану Роналду - знаного футболіста, який народився на Мадейрі. Музей зовсім невеличкий, але шанувальникам зірки світового футболу буде цікаво побачити колекцію кубків, золотих м'ячів та інших нагород Кріштіану. Трохи далі знаходиться нижня станція фунікулера, який піднімається прямо до входу в Monte Palace Tropical Garden. Прогулянка по тропічному саду та околицях палацу приносить величезне задоволення, всі рецептори будуть задіяні - буйством фарб, ароматами квітів, співом птахів, плескотом блискучих водоспадів та солодким смаком мадери на дегустаційному майданчику біля палацу.
Повернувшись до старого міста, варто пройтися по вулиці розписних дверей. Крім того, що це дуже гарний та життєрадісний арт-проект, завдяки якому з’явилися сотні яскраво розмальованих дверей - від ринку Mercado dos Lavradores до Форту Сантьяго, це ще й справжнє свято гедонізму. Найсмачніші ресторани, найталановитіших музикантів та найміцнішу лимонну пончу можна знайти саме тут.

Містечко Камара-ді-Лобуш знаходиться по сусідству з Фуншалом. Різнобарвні човни місцевих рибалок біля мальовничого причалу, оксамитові зелені пагорби, вкриті традиційними біло-помаранчевими будиночками, квітучі дерева та затишні місцеві вулички стали джерелом натхнення для Вінстона Черчілля, який любив відпочивати тут та писав яскраві етюди маслом. Сьогодні вулиці Камара-ді-Лобуш перетворилися на дивовижну інсталяцію - їх прикрашають гірлянди, панно та скульптури зі сміття. Незважаючи на те, що звучить це доволі своєрідно, виглядає проект напрочуд стильно та естетично.
Поруч з Камара-ді-Лобуш височить розкішний мис Cabo Girao. Ця природна базальтова морська скеля висотою близько 600 метрів вважається найвищою в Європі. Чим ще може здивувати це місце, окрім чудового виду з панорамного майданчика? А тим, що лінії горизонту тут просто не існує - перехід океану до неба дивним чином розчинився під легким акварельним серпанком. І ця казкова картина до того ж щедро приправлена п'янкими пахощами мімоз та евкаліптів, що рясніють на пагорбі.
Грандіозне видовище являє собою містечко Curral das Freiras в Долині Чорниць. З оглядового майданчика Eira do Serrado селище в гірській ущелині здається ніби іграшковим. Розповідають, що в цій долині чорниці ховалися від марокканських піратів - звідси й пішла її назва.

Перед тим, як покинути острів, не забудьте відвідати лавровий ліс Fanal, продегустувати вина місцевого виробництва в одній з мальовничих кінт та дістатися до скелі бажань, на якій мадерійці встановили скульптуру Святої Діви. Білосніжна Фатіма на чорній скелі виглядає вражаюче і, як кажуть, не залишає без уваги жодне прохання, звернене до неї. Перевірено UTG.
ПОДІЛИТИСЯ:
Автор: Світлана КИРИЧЕК
ІНШI СТАТТI В РУБРИЦI Країнознавство
Країнознавство
04.01.2020
Східний силует Ірану
Закрита й тому таємнича країна вабить мандрівників яскравою бірюзою кахлів на стародавніх мечетях, пахощами тихих садів із
Країнознавство
28.12.2019
Чарівна сеньйора Колумбія
Сьогодні країни Латинської Америки вже перестали бути для мандрівників екзотикою. Більшість туристичних компаній повністю освоїли
Країнознавство
30.11.2019
Подорож до країни hakuna matata
Поринути до світу африканської дикої природи. Погладити шию плюшевого жирафа. Дозволити собі сафарі-зустріч із хижаками.
Країнознавство
19.11.2019
Саудівська Аравія: двері відчинено!
Чи існує життя після нафти? Таке питання поставили правителі Саудівської Аравії, розмірковуючи, що ж ще, крім чорного золота, може