01.08.2019
АНТОН ТАРАНЕНКО: «В ТУРИЗМІ НЕМАЄ ПРОБЛЕМ - Є НОВІ ВИКЛИКИ»
З персоною Антона Тараненка багато експертів пов’язують новий та доволі успішний етап розвитку туристичної галузі Києва. 18 липня був його останній робочий день на посаді голови Управління туризму та промоції КМДА, отже, вашій увазі - підсумкове інтерв’ю спеціально для Української Туристичної Газети.
Антоне, підсумовуючи вашу роботу на посаді керівника Управління туризму та промоції КМДА, давайте згадаємо, з чого все починалося.

Після переїзду у 2014 році до столиці, в червні 2015-го я працевлаштувався до КМДА, а з вересня того ж року розпочав працювати в Управлінні туризму міста Києва. Отже, нещодавно виповнилося 4 роки моєму експірієнсу на державній службі. Багато наших співгромадян сприймають держслужбу, як таку, де здебільшого працюють нероби, які не генерують жодного результату. Відверто кажучи, такої ж думки раніше дотримувався і я, аж поки не розпочав тут працювати. Насправді це хибна думка, адже роботи тут достатньо, але результати не завжди на поверхні у зв’язку зі складними підготовчими процесами та бюрократичними складовими.

Якщо згадувати мої перші дні на посаді, наша команда отримала в спадок практично «неживу» структуру - майже без бюджету, без чіткого розуміння своєї місії, без узгодженої програми дій. Єдине, що надихало, - «палаючі очі» членів нової команди та спільне бажання змінити ситуацію у структурі управління туризмом в Києві на краще.
Отже, якими були перші кроки нової туристичної влади міста?

З чого ми почали, і це природно, - з ухвалення першої цільової програми розвитку туристичної галузі міста на 2016-2018 роки. Якщо детальніше, ми виділили основні чотири напрямки розвитку галузі, які й були включені у цільову програму. Перший вектор - юридичний. Найголовнішим досягненням тут я вважаю створення окремого управління в системі КМДА, яке почало опікуватися столичним туризмом, адже до нас подібної структури не існувало взагалі. Разом із створенням управління з’явився і бюджет на розвиток туризму. Для порівняння: на початку нашої діяльності бюджет міського туризму складав десь 350 тисяч гривень на рік, тоді як зараз це близько 12 мільйонів виділених коштів, а фінансування, що прописане в цільовій програмі, складало 75 мільйонів. Також до нашого активу можна занести й створення Kyiv Convention Office.
Другий та не менш важливий вектор нашої роботи - інфраструктурний. Його результати оцінити значно легше, адже до них можливо «доторкнутись» наживо. Першою чергою, та за хронологією реалізації, це відкриття інформаційних центрів в аеропортах Бориспіль та Київ, візуалізація туристичного тренду Києва, оновлення туристичної навігації, запровадження паркувальних місць для туристичного транспорту. Щодо крупних проектів, то це, безумовно, сходи на Пейзажній алеї та новий міст між Володимирською гіркою та Аркою Дружби, який має всі шанси стати київською айдентикою та новою туристичною атракцією міста.
Третій вектор нашої діяльності - промоційний. Це участь міста у спеціалізованих виставках, презентації туристичного потенціалу, створення відеоконтенту. Також у міста з’явились туристичний портал із мобільними додатками, промо-сторінки в соціальних мережах, було налагоджено плідну співпрацю з журналістами та блогерами з багатьох країн світу, що мало на меті популяризацію нашого міста як привабливої туристичної дестинації.

Ну і четвертий вектор - це подієвий, який був для мене найбільш зрозумілим, враховуючи мій попередній досвід організації різноманітних івентів. Серед найбільш статусних подій, що відбулись у Києві протягом останніх 4 років, це, безумовно, конкурс Євробачення-2017 та фінал Ліги Чемпіонів-2018. Серед інших, менш масштабних, але також важливих із точки зору промоції Києва подій я би згадав щорічний музичний фестиваль Atlas Weekend, різноманітні марафони та інші масові заходи.
Наскільки ви задоволені підсумками виконання першої цільової програми та що не вдалось реалізувати?

Програма 2016-2018 років під назвою «Safe and Nice» мала донести світові месседж про те, що українська столиця безпечна для подорожей. Ми чудово пам’ятаємо кризові 2015-2016 роки, коли обсяг в’їзного туризму катастрофічно зменшився у зв’язку з подіями на Сході країни. Отже ми мали щось вдіяти, аби запобігти занепаду столичної галузі гостинності. До речі, незважаючи на мізерне фінансування, програму було виконано майже на 95%. Яскравим свідченням успішності цільової програми є статистичні дані щодо кількості візитерів.
Якщо у 2015 році ми мали 800 тис. іноземних та близько 1 млн. українських туристів, що відвідали Київ, то за підсумками 2018 року ця цифра сягнула показника 5 млн. туристів, серед яких 2 млн. - іноземці.
Зростання туристичного обсягу своєю чергою - це збільшення відрахувань до столичного бюджету, нові робочі місця та передумови для подальшого розвитку галузі.
За мою каденцію ми не встигли відкрити інформаційний центр при КМДА та на залізничному вокзалі, але всю підготовчу роботу успішно проведено, отже, це питання найближчого часу.
В основі нової програми розвитку туризму Києва на 2019-2021 роки - розрахунок на позиціонування столиці як транзитного пункту чи міста на вік-енд. Чому обрано саме цей напрямок ?

За період роботи нашого управління ми змогли ретельно проаналізувати туристичний потенціал міста та дійшли висновку, що City Break та Stopover - це ідеальні продукти для промоції Києва. В сегменті «Місто на вік-енд» наші головні конкуренти - це Софія, Бухарест, Варшава та Будапешт. На мою думку, Київ має всі шанси привернути до себе увагу мандрівників з європейських країн. Щодо транзитного продукту, тут ми відчуваємо великий інтерес із боку національного перевізника, який протягом останніх років стрімко розвиває хабову модель свого бізнесу. Наш інтерес у тому, аби пасажири МАУ, що прямують зі Сходу на Захід та з Півдня на Північ через головний аеропорт країни, залишались на 1-2 доби в столиці.
Ідея, безперечно, цікава, але громадяни більшості Східних країн мають певні визові перепони, аби дістатись України. Останнім часом соціальними мережами поширюється все більше негативних відгуків щодо роботи консульських установ за межами України та еміграційних служб у пунктах перетину кордону.

На превеликий жаль, ця проблема дійсно існує і, на моє переконання, потребує кардинальних змін. Чому сусідній Мінськ може запровадити безвізовий короткостроковий режим, а Київ - ні? Ми маємо зрозуміти, що європейці, які і так мають безвіз з Україною, не використовують Київ як хаб, натомість багато пасажирів зі Сходу залюбки прямують до Західної чи Північної Європи, а також до Америки чи Канади через аеропорт Бориспіль. І якщо ми хочемо отримувати додатковий дохід від туризму цих категорій пасажирів, ситуація з візовим врегулюванням має змінитися. Крім того, я категорично проти вартості e-візи у 85 доларів. Так, вона не має бути безкоштовною, але треба зробити її значно дешевшою.
Який, на вашу думку, туристичний потенціал Києва та чого не вистачає для його реалізації?

Нещодавно мене спитали, яка кількість туристів має відвідати Київ, аби місцеві відчули дійсно туристичний бум. На мій погляд, цей показник має сягнути близько 10 млн. туристів протягом року, як, наприклад, у Празі. Але чеська столиця має 6 млн. євро промоційного бюджету, тоді як Київ може похвалитися хіба що 300 тис. євро. Звичайно, сьогодні фінансування промоцій туристичної галузі столиці значно краще, аніж тоді, коли ми розпочинали наш шлях в Управлінні туризму та промоцій. Але ж і результат не забарився. Коли ви бачили таку кількість іноземців, що прогулюються Києвом улітку? На відміну від Одеси чи Львова, столиця завжди позиціонувалась, як бізнес-дестинація з відповідним фактором сезонності: вересень-травень - активний період, літо - «мертвий сезон». Декілька днів тому я мав розмову з представником чотиризіркового готелю, що розташований у центральній частині міста, та був приємно здивований - їх середнє завантаження протягом літа сягає 84%. Це і є показником вдалої спільної роботи про просуванню Києва як туристичної дестинації.
Взагалі, я обома руками за впровадження приватно-державного партнерства у туристичній галузі. Цьому форматові співпраці бізнесу та держави приділено особливу увагу в новій цільовій програмі розвитку туризму Києва на 2019-2021 роки. Також саме цьому аспектові я планую присвятити себе у подальшій роботі, адже не полишаю галузь, а лише закінчую каденцію держслужбовця.

Як працює такий формат та які переваги для представників приватного бізнесу?

Тут не треба щось придумувати, достатньо використати досвід сусідніх країн Європи, де цей механізм не тільки давно працює, але й демонструє життєздатність та комерційну привабливість подібної концепції. Туризм - це перш за все комерційна галузь, і саме представники бізнесу найкраще розуміються на тих проектах, які дозволять підвищити туристичну привабливість міста. Наприклад, бізнес та держава інвестують порівну в певний інфраструктурний проект, а представники галузі мають змогу керувати цим активом узгоджений період часу, отримувати дотації з боку держави/міста, тощо. Але у бізнесу є також і фінансова відповідальність за результат, у разі відсутності якого договір про партнерство може бути розірвано.

Одним із прикладів приватно-державного партнерства в контексті столиці є створена нашим управлінням Київська туристична асоціація, яка протягом останніх років консолідувала багатьох представників туристичного бізнесу. Спільно з комерційними компаніями ми реалізуємо чимало проектів, у тому числі участь Києва у міжнародних галузевих виставках: частину коштів виділяє міський бюджет, а частина фінансується бізнесом, який активно бере участь у подібних заходах, презентуючи іноземцям не тільки послуги своїх компаній, але й потенціал міста. Цей приклад - лише початок застосування такої моделі, в ідеалі вона повинна застосовуватись й у інших містах країни.
Ну і фінальне запитання - яким буде наступний кар’єрний крок Антона Тараненка, чи пов’язаний він із туризмом?

Відразу відповім на другу частину запитання - безумовно, так, я залишаюсь у галузі, адже вважаю, що мій досвід та експертиза можуть принести користь туризму столиці. Щодо конкретних кроків, вважаю доцільним приділити увагу моделі приватно-державного партнерства, отже, сконцентруюсь на просуванні цього формату. Я не виключаю співпрацю та тісне спілкування з Київською туристичною асоціацією, адже протягом двох останніх років ми доволі успішно працювали над багатьма проектами. Також я сподіваюсь на спільну роботу з іншими створеними асоціаціями, такими як асоціації медичного туризму, гідів, гостелів та ін. Моє бачення - об’єднати всі ці структури в єдину асоціацію заради більш тісної співпраці з бізнесом та розбудови туристичної галузі столиці.

ПОДІЛИТИСЯ:
Автор: Ярослав ІЦКОВСЬКИЙ
ІНШI СТАТТI В РУБРИЦI Інтерв'ю
Інтерв'ю
31.05.2019
Ольга Пономарьова , директор компанії «Арістея-тур: «До 2020 року плануємо зрости щонайменше вчетверо»
Туроператор «Арістея-тур» відома широкому туристському загалу компанія. Маючи достатню кількість різноманітних пропозицій, серед
Інтерв'ю
26.02.2019
РАФАЛ МІЛЧАРСЬКІ , CEO «LOT - ПОЛЬСЬКІ АВІАЛІНІЇ»
В останні дні року, що минув, національний перевізник нашого західного сусіда, авіакомпанія «LOT - Польські Авіалінії» відзначила
Інтерв'ю
23.02.2019
ЄВГЕНІЙ ХАЙНАЦЬКИЙ, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР SkyUp Airlines
Новачок української авіації, Sky Up Airlines, підсумовує перший рік свого існування. Про перші здобутки, знакові угоди та